Опис дисциплін вільного вибору
для студентів груп КС, сКС, М

Освітній ступень «бакалавр»

Аналіз вимог до програмного забезпечення

Аналіз вимог до програмного забезпечення – інженерна навчальна дисципліна, предметом вивчення якої є вимоги до програмного забезпечення (ПЗ), способи та методи виявлення, аналізу, специфікації, валідації та верифікації вимог до ПЗ; моделі вимог до ПЗ; процеси та методи управління вимогами у програмних проектах.

Мета курсу – підготовка студентів до професійної діяльності в у сферах виявлення, аналізу, специфікації, валідації та верифікації вимог до програмних систем; у сфері управління вимогами.

Завдання курсу:

  • формування знань з класифікації вимог, властивостей вимог, шляхів виявлення вимог, з інженерії вимог до програмного забезпечення;
  • формування вмінь з моделювання ключових аспектів розроблюваних програмних систем на початкових етапах проектування ПЗ, з використання прототипів при формуванні та аналізі вимог до ПЗ;
  • формування вмінь із застосування діаграм уніфікованої мови моделювання UML 2.0 при опрацюванні вимог;
  • формування вмінь з виявлення, аналізу, специфікації та документування вимог до ПЗ;
  • формування вмінь з реалізації початкових етапів програмних проектів за гнучкою технологією Scrum на основі розробки мініпроекту програмного продукту у малих групах, формування вмінь з управління вимогами у програмному проекті;
  • набуття навичок з аналізу та перевірки проектних рішень для виявлення явних та прихованих помилок під час виконання програмного проекту.

Групова динаміка і комунікації

Групова динаміка і комунікації – навчальна дисципліна, спрямована на вивчення процесів та явищ, що виникають у малих групах, широкого спектру зв’язків і взаємодій, пов’язаних з безпосередніми та опосередкованими контактами або іншими комунікативними проявами у груповій діяльності, а також методів дослідження та управління ними.

Мета курсу – формування у студентів теоретичних і практичних знань щодо сучасних принципів формування ефективних управлінських і виробничих структур та управління ефективністю їхнього функціонування.

Завдання курсу:

  • ознайомлення з історією виникнення та завданнями групової динаміки і комунікації як наукових напрямів;
  • засвоєння базових теоретичних понять групової динаміки;
  • ознайомлення зі структурними та якісними параметрами груп;
  • вивчення закономірностей функціонування малих груп, особливостей феноменів керівництва та лідерства;
  • вивчення психологічної сутності соціальної організації, причин виникнення та об’єктивних законів взаємодії формальних і неформальних структур;
  • засвоєння сучасних наукових поглядів та рекомендацій щодо структури організації та управління нею;
  • ознайомлення зі стадіями розвитку колективу організації;
  • засвоєння розподілу та особливостей ділових ролей в організації;
  • вивчення основних функцій та структур комунікацій в організації;
  • засвоєння причин поганої комунікації в організації та шляхів підвищення її ефективності;
  • ознайомлення з причинами виникнення і поширення недостовірної інформації в організації та методами протидії таким явищам.

Динамічне програмування та елементи теорії ігор

Динамічне програмування та елементи теорії ігор – навчальна дисципліна, орієнтована на вивчення методу оптимізації «динамічне програмування» та антагоністичних Нім-подібних ігор двох осіб.

 Мета курсу – з’ясування теоретичних засад та вивчення принципу Беллмана та інших умов застосовності та доцільності використання метода оптимізації «динамічне програмування», а також умов застосовності функції та теореми Шпрага-Гранді.

Завдання курсу:

  • засвоєння студентами умов застосовності та доцільності використання метода оптимізації «динамічне програмування»;
  • ознайомлення зі стандартними типами рівнянь динамічного програмування;
  • засвоєння студентами понять виграшних та програшних позицій;
  • засвоєння студентами функції та теореми Шпрага-Гранді;
  • ознайомлення з прикладами ігор, знаходження виграшних позицій у яких зводиться до використання теореми Шпрага-Гранді.

Економіка програмного забезпечення

Економіка програмного забезпечення – це навчальна дисципліна, яка спрямована на комплексне вивчення основних п’яти параметрів вартості програмного продукту – розміру кінцевого продукту, особливості процесу, використовуваного для одержання кінцевого продукту, персоналу, який бере участь в розробці ПЗ, особливо його професійного досвіду і знання предметної області проекту, а також середовища, яке складається з інструментів і методів, використовуваних для ефективної розробки ПЗ та автоматизації процесу а так само необхідної якості, що включає в себе його функціональні можливості, продуктивність, надійність і адаптивність.

Мета курсу – дати систематизоване уявлення про економіку програмної інженерії, сучасні підходи до вартісної оцінки розробки програмного забезпечення, методи її проведення, моделі трудомісткості розробки.

Завдання курсу:

  • надання студентам загального уявлення про економічний аспект розробки програмного забезпечення;
  • розгляд його соціально-економічного змісту, розкриття принципів і моделей вартісної оцінки розробки програмного забезпечення;
  • показ інструментів і методів, що використовуються для ефективної розробки програмного забезпечення та автоматизації процесу;
  • забезпечення необхідної якості, що включає в себе його функціональні можливості, продуктивність, надійність і адаптивність.

Електротехніка та електроніка

Електротехніка та електроніка – навчальна дисципліна, предметом вивчення якої є основні поняття і закони теорії електричних і магнітних кіл, методи аналізу лінійних та нелінійних ланцюгів в перехідному і усталеному режимах, принцип дії і характеристики електротехнічних пристроїв, а також компонентів та вузлів електронної апаратури, методи їх розрахунку.

Мета курсу – оволодіти та набути студентами знань по побудові, розрахунку та застосуванню електричних кіл постійного, змінного та імпульсного струмів, по вибору та застосуванню трансформаторів і електричних машин, по параметрам, розрахунку та застосування дискретних активних та пасивних електронних приладів, по застосуванню інтегральних аналогових та цифрових пристроїв.

Завдання курсу:

  • вивчення й дослідження основних питань побудови, аналізу та розробки електричних схем;
  • засвоєння конструкції сучасних електронних приладів, їх структурної та схемотехнічної будови;
  • вироблення у студентів навиків виконувати розрахунки складних електричних кіл;
  • набуття навиків з використання електровимірювальної апаратури;
  • засвоєння принципів дії напівпровідникових приладів і принципів дії перетворювальної техніки на їх базі;
  • вивчення елементної бази аналогової і цифрової електроніки;
  • проведення розрахунків найпростіших підсилювачів, генераторів, стабілізаторів і перетворювачів електричних сигналів.

Етнографія

Етнографія – навчальна дисципліна, предметом вивчення якої культура і побут, походження (етногенез), розселення українського народу, процеси культурно-побутові традиції на всіх етапах його історії.     

Мета курсу – сприяти відродженню національної свідомості, духовності підростаючого покоління, використанню кращих надбань української культури в житті і побуті населення України.

Завдання курсу:

  • формування у студентів уявлень про етногенез українського народу;
  • ознайомлення з особливостями народних звичаїв і обрядів;
  • розкриття основних видів традиційної господарської діяльності українців;
  • характеристика культурно-побутових традицій неукраїнського населення України.

Етнологія

Етнологія – навчальна дисципліна, яка досліджує етнічні процеси, особливості культури і побуту етнічних смілостей.

Мета курсу – сформувати у студентів уявлення про особливості духовної і матеріальної культури українського народу та інших народів, що проживають в Україні.

Завдання курсу:

  • засвоїти основні методи безпосереднього спостереження і польових досліджень;
  • визначення актуальних проблем розвитку української етнології;
  • знання про межі етнічної території та етнічні спільності в України;
  • вивчення концепцій етногенезу українців, засновані на теорії автохтонності;
  • опанування знаннями про господарсько-культурні типи, історико-етнографічне районування України.

Комп’ютерна графіка

Комп’ютерна графіка – навчальна дисципліна, яка вивчає методи цифрового синтезу і обробки візуального контенту. Її основне призначення – візуальна побудова зображення графічного об’єкта по його опису і збереження зображень в інші формати.

Мета курсу – сформувати у студентів знання та вміння, необхідні для свідомого й компетентного застосування в програмуванні алгоритмів побудови та обробки комп’ютерних зображень.

Завдання курсу:

  • освоєння студентами основних методів застосування складних структур, за допомогою яких подаються графічні об’єкти;
  • освоєння студентами основних методів алгоритмізації подання зображень та їх перетворень;
  • розгляд та вивчення основних існуючих алгоритмів роботи із графічними зображеннями.

Комп’ютерна електроніка

Комп’ютерна електроніка – навчальна дисципліна орієнтована на вивчення технологій і методів проектування та створення вузлів, блоків і компонентів робототехніки за допомогою вбудованих систем передачі, зберігання, обробки і видачі інформації;

 Мета курсу вивчення сучасних технологій проектування та створення вузлів, блоків і компонентів робототехніки за допомогою вбудованих систем.

Завдання курсу:

  • опанування знань про сучасні вбудовані системи Arduino, Raspberry Pi, Orange Pi, STM32 і т.д.;
  • проектування та розробка мобільних роботів за допомогою вбудованих систем;
  • проектування та розробка електронних систем за допомогою вбудованих систем;
  • проектування та розробка елементів і функціональних модулів автоматизації за допомогою вбудованих систем;
  • розробка ПЗ для вбудованих систем.

Конструювання програмного забезпечення

Конструювання програмного забезпечення – це навчальна дисципліна, яка є теоретичною основою сукупності знань та вмінь, що формують фахівця в області інженерії програмного забезпечення та полягає у вивченні та практичному засвоєнні методів та засобів конструювання програмного забезпечення в систематизованому вигляді для їх застосування на процесах розробки програмних систем.

Мета курсу полягає у формуванні у майбутніх інженерів-програмістів сучасного рівня інформаційної та програмістської культури, оволодіння основними принципами конструювання програмного забезпечення; набуття практичних навичок самостійного написання якісного коду для розв’язання різноманітних задач у практичній діяльності; ознайомлення студентів із задачами, прийомами, техніками і засобами конструювання програмного забезпечення.

Завдання курсу:

  • оволодіння прийомами конструювання програмних об’єктів, конструкцій, класів, пакетів, модулів, бібліотек;
  • ознайомлення студентів із особливостями конструювання програмного забезпечення та розробки основних програмних документів;
  • ознайомлення з інструментальними засобами конструювання програмного забезпечення;
  • формування у студентів вмінь застосовувати різні шаблони проектування, середовищ розробки і архітектури в проектуванні різноманітного програмного забезпечення;
  • формування вмінь використовувати адекватні метрики якості як засіб оцінки якості проектування, оцінювати відповідність результатів проектування поставленим цілям;
  • формування вмінь модифікувати проекти, використовуючи продумані підходи до управління змінами;
  • формування вмінь використовувати методи зворотної інженерії (reverse engineering) для відновлення дизайну програмного забезпечення.

Математичні методи дослідження операцій

Математичні методи дослідження операцій – навчальна дисципліна, яка вивчає застосування понять теорії дослідження операцій та оптимізації для побудови моделей на знаходження екстремумів функції при наявності обмежень.

Мета курсу – вивчення в систематизованій формі та активне засвоєння студентами основ теорії і методів розв’язування, аналізу та використання задач на знаходження екстремуму цільової функції на множині допустимих варіантів у широкому спектрі технічних, виробничих, економічних, соціальних та інших проблем, які виникають у процесі діяльності людини на всіх рівнях ієрархії управління виробничими, технічними та соціально-економічними процесами.

Завдання курсу:

  • подання у систематизованій формі теоретичні відомості про методи дослідження операцій, формування практичних навичок їх застосування до розв’язування реальних виробничих, економічних, технічних і управлінських задач;
  • підвищення рівня математичної і професійної підготовки майбутніх програмістів за рахунок сучасних досягнень у галузі прикладної математики, зокрема математичного програмування;
  • поглиблення знань з питань, які стосуються коректності постановки задач, математичного моделювання і обчислювального експерименту, дослідження ефективності чисельних методів розв’язування математичних задач за допомогою комп’ютерної техніки, аналізу та інтерпретації отриманих результатів.

Математичні методи оптимізації

Математичні методи оптимізації – навчальна дисципліна, яка  застосовує поняття теорії оптимізації для знаходження екстремумів функції.

Мета курсу – вивчення в систематизованій формі та активне засвоєння студентами основ теорії і методів розв’язування, аналізу та використання задач на знаходження екстремуму цільової функції на множині допустимих варіантів у широкому спектрі технічних, виробничих, економічних, соціальних та інших проблем, які виникають у процесі діяльності людини на всіх рівнях ієрархії управління виробничими, технічними та соціально-економічними процесами.

Завдання курсу:

  • подати у систематизованій формі теоретичні відомості про методи дослідження операцій, сформувати практичні навички їх застосування до розв’язування реальних виробничих, економічних, технічних і управлінських задач;
  • підвищити рівень математичної і професійної підготовки майбутніх програмістів за рахунок сучасних досягнень у галузі прикладної математики, зокрема математичного програмування;
  • поглибити знання з питань, які стосуються коректності постановки задачі, математичного моделювання і обчислювального експерименту, дослідження ефективності чисельних методів розв’язування математичних задач за допомогою комп’ютерної техніки, аналізу та інтерпретації отриманих результатів.

Математичні основи лінгвістики

Математична лінгвістика – навчальна дисципліна, предметом вивчення якої є розв’язання теоретичних і прикладних завдань мовознавства за допомогою математичних методів і комп’ютера (морфологічний і синтаксичний аналіз тексту, машинний переклад, класифікація і кластеризація текстів, автоматичне анотування і реферування тощо). Застосування математичних методів у лінгвістиці обумовлено також поширенням інтелектуальних інформаційних систем обробки інформації, зростає необхідність підготовки інженерних кадрів, які володіють точними методами у мовознавстві та можуть кваліфіковано використовувати весь спектр сучасного програмного забезпечення у цій галузі.

Мета курсу – підвищення рівня теоретичної і методологічної підготовки студентів як бази для здійснення сучасних прикладних і експериментальних розробок, що виконуються за допомогою математичних методів і методів комп’ютерного моделювання; формування системи знань в області математичних методів, вживаних в лінгвістичних дослідженнях, оволодіння уміннями  і навичками застосування цих методів при роботі з лінгвістичними об’єктами; отримання базових знань в області прикладного мовознавства і ознайомлення студентів з основними напрямами прикладної лінгвістики  і міждисциплінарним зв’язком лінгвістики з іншими науками (теорії ймовірностей, математичної статистики, теорії інформації, математичної логіки, теорії алгоритмів тощо).

Завдання курсу:

  • ознайомити студентів з сучасним понятійним апаратом, термінологією, сучасними підходами, методами і інструментарієм, технологіями в області прикладної лінгвістики в Україні і за кордоном;
  • володіння основними математико-статистичними методами обробки лінгвістичної інформації з урахуванням елементів програмування і автоматичної обробки лінгвістичних корпусів;
  • ознайомити студентів з варіантами штучних мов, методами їх моделювання і представлення, лінгвістичним забезпеченням різних комп’ютерних систем (автоматичної обробки мови і мови, інформаційно-пошукових, експертних систем, лексикографічних, систем машинного перекладу та ін.);
  • використовувати математичні конструкції для опису властивостей природної мови, для чіткого та однозначного формулювання понять, які необхідні для аналізу мови і тексту.

Математичні основи подання знань

Математичні основи подання знань – навчальна дисципліна, яка передбачає вивчення основних математичних положень, що використовуються для подання знань в системах штучного інтелекту, та формування практичних умінь розв’язувати задачі, пов’язані з логічним виведенням та аналізом міркувань.

Мета курсу – сформувати базові теоретичні знання та практичні уміння з математичних основ подання знань в системах штучного інтелекту, моделей подання знань та методів роботи з ними, сприяти розвитку у студентів абстрактно-логічного мислення.

Завдання курсу:

  • формування у студентів знань про основні поняття математичних основ подання знань та методів роботи з ними;
  • опанування студентами знаннями з побудови та розвитку формальної аксіоматичної теорії;
  • формування у студентів навичок формалізації міркувань та умінь здійснювати логічний аналіз міркувань, знаходити гіпотези та наслідки з них;
  • вміння розв’язувати логічні задачі;
  • набуття студентами умінь застосовувати метод резолюцій;
  • характеристика основних моделей подання знань.

Методи оптимізації та дослідження операцій

Методи оптимізації та дослідження операцій – вивчає  застосування понять теорії оптимізації та дослідження операцій для побудови моделей на знаходження екстремумів функції при наявності обмежень.

Мета кусу – вивчення в систематизованій формі та активне засвоєння студентами основ теорії і методів розв’язування, аналізу та використання задач на знаходження екстремуму цільової функції на множині допустимих варіантів у широкому спектрі технічних, виробничих, економічних, соціальних та інших проблем, які виникають у процесі діяльності людини на всіх рівнях ієрархії управління виробничими, технічними та соціально-економічними процесами.

Завдання курсу:

  • подання у систематизованій формі теоретичні відомості про методи дослідження операцій, формування практичних навичок їх застосування до розв’язування реальних виробничих, економічних, технічних і управлінських задач;
  • підвищення рівня математичної і професійної підготовки майбутніх програмістів за рахунок сучасних досягнень у галузі прикладної математики, зокрема математичного програмування;
  • поглиблення знань з питань, які стосуються коректності постановки задач, математичного моделювання і обчислювального експерименту, дослідження ефективності чисельних методів розв’язування математичних задач за допомогою комп’ютерної техніки, аналізу та інтерпретації отриманих результатів.

Методи подання знань

Методи подання знань – навчальна дисципліна, орієнтована на вивчення основних теоретичних положень подання знань в системах штучного інтелекту та на формування практичних умінь розв’язувати задачі, пов’язані з логічним виведенням та аналізом міркувань.

Мета курсу – з’ясування теоретичних засад з основних моделей подання знань в системах штучного інтелекту, формування практичних умінь формалізувати міркування та логічно їх аналізувати, сприяння розвитку у студентів абстрактно-логічного мислення.

Завдання курсу:

  • характеристика основних моделей подання знань;
  • набуття студентами умінь реалізовувати логічну та інші моделі подання знань та застосовувати машину виведення при розв’язуванні практичних задач;
  • ознайомлення студентів з етапами побудови та розвитку формальної аксіоматичної теорії;
  • формування у студентів навичок формалізації міркувань та умінь здійснювати логічний аналіз міркувань, знаходити гіпотези та наслідки з них;
  • набуття студентами умінь застосовувати метод резолюцій.

Мови та технології програмування штучного інтелекту

Мови та технології програмування штучного інтелекту – навчальна дисципліна, орієнтована на вивчення теоретичних засад створення систем штучного інтелекту та на формування практичних умінь застосування мов та технологій програмування для створення інтелектуальних систем.

Мета курсу – формування знань з основних засобів розробки систем штучного інтелекту та вмінь будувати логічне виведення і створювати на практиці системи з інтелектуальними функціями, сприяння розвитку у студентів абстрактно-логічного мислення.

Завдання курсу:

  • формування у студентів базових теоретичних знань з мов та технологій програмування штучного інтелекту;
  • опанування практичними вміннями із застосування технологій для розробки інтелектуальних систем;
  • засвоєння сутності логічного програмування;
  • формування у студентів умінь створювати інтелектуальні системи засобами логічного програмування.

Опуклий аналіз

Опуклий аналіз – навчальна дисципліна, яка спрямована на застосування понять опуклого аналізу в інших галузях науки. Фундаментальні поняття опуклих множини та функції.

Мета курсу – вивчення в систематизованій формі та активне засвоєння студентами основ теорії і методів розв’язування, аналізу та використання задач опуклого аналізу у широкому спектрі технічних, виробничих, економічних, соціальних та інших проблем, які виникають у процесі діяльності людини на всіх рівнях ієрархії управління виробничими, технічними та соціально-економічними процесами.

Завдання курсу:

  • подання у систематизованій формі теоретичних відомостей про методи опуклого аналізу,
  • сформування практичних навичок їх застосування до розв’язування реальних виробничих, економічних, технічних і управлінських задач,
  • підвищення рівня математичної і професійної підготовки майбутніх програмістів за рахунок сучасних досягнень у галузі функціонального аналізу.

Основи паралельних обчислень

Основи паралельних обчислень – навчальна дисципліна, яка вивчає особливості організації паралельних обчислень в обчислювальних системах з розподіленою пам’яттю, де процесори функціонують незалежно один від одного.

Мета курсу – опанувати стандарт МРІ, який забезпечує інтерфейс передачі даних. МРІ – це стандарт, якому повинні задовольняти засоби організації передачі повідомлень. МРІ – це програмні засоби, які забезпечують можливості передачі повідомлень і при цьому відповідають всі вимогам стандарту МРІ. Так, за стандартом ці програмні засоби повинні бути організовані у вигляді бібліотек програмних функцій (бібліотека МРІ) і повинні бути доступними для найбільш використовуваних алгоритмічних мов С та Fortran. Подібну “двоїстість” МРІ слід враховувати при використанні термінології.

Завдання курсу:

  • засвоїти основи передачі повідомлень;
  • опанувати та засвоїти парні та колективні передачі повідомлень;
  • засвоїти основний набір функцій МРІ;
  • навчитись визначати кількість та ранг процесу.

Паралельні обчислювальні процеси

Паралельні обчислювальні процеси – навчальна дисципліна, яка розглядає історію розвитку високопродуктивних обчислювальних систем як історію реалізації ідей паралельної обробки на тому або іншому етапі розвитку комп’ютерних технологій у поєднанні зі збільшенням частоти роботи електронних схем.

Мета курсу – викладання дисципліни є вивчення принципів побудови паралельних та розподілених програмних додатків для різних систем, а також придбання практичних навичок щодо створення, тестування та експлуатації паралельного програмного продукту з використанням сучасних пакетів та стандартів паралельного програмування.

Завдання курсу:

  • засвоїти принципи паралельних обчислень;
  • вивчити та практично закріпити застосування семафорів та семафорних примітивів;
  • засвоїти та практично закріпити використання моніторів;
  • опанувати використання операторів мови JAVA з вбудованими моніторними примітивами.

Прикладна теорія цифрових автоматів

Прикладна теорія цифрових автоматів – це навчальна дисципліна, що охоплює логічні, математичні та технічні основи, базові принципи, поняття та моделі, методи аналізу та синтезу логічних комбінаційних схем, цифрових автоматів, що є базовими логічними моделями сучасних комп’ютерних систем та систем контролю й управління.

Мета курсу полягає у вивченні методів подання чисел в ЕОМ, алгоритмів виконання основних арифметичних та логічних операцій з числами в різних системах числення, основ математичної логіки, аналізу та синтезу цифрових операційних та керуючих автоматів для розвитку у студентів фахового стилю мислення та надання глибоких й міцних знань з комп’ютерної логіки, необхідних для подальшого вивчення спеціальних дисциплін та для практичної інженерної діяльності.

Завдання курсу:

  • ознайомити студентів з комп’ютерною арифметикою (переведення чисел в різні системи числення та правила виконання арифметико-логічних операцій) необхідною для синтезу операційних автоматів;
  • ознайомити з логічними основами цифрових автоматів;
  • формувати вміння аналізувати та синтезувати цифрові автомати в різних базисах;
  • застосовувати методи мінімізації булевих функцій та синтезу цифрових автоматів;
  • розробляти алгоритми функціонування арифметичних пристроїв на підставі форми подання інформації, алгоритмів виконання арифметичних операцій в різних системах числення;
  • розробляти комбінаційні схеми для реалізації системи перемикальних функцій у заданому елементному базисі;
  • виконувати абстрактний синтез цифрових автоматів;
  • виробити у студентів вміння використовувати набуті знання при розробці пристроїв, які містять комбінаційні схеми та цифрові автомати з пам’яттю.

Проектний практикум

Проектний практикум – навчальна дисципліна, орієнтована на вивчення загальнометодичних, організаційних, нормативно-правових засад виконання проектних робіт у галузі програмної інженерії, а також формування практичних навичок їхнього застосування.

Мета курсу – сформувати у студентів уявлення щодо змісту, стадійності та нормативного регулювання проектних робіт у програмній інженерії, методів та засобів професійної комунікації. закріпити знання та виробити практичні навички із застосування системного підходу до проектування програмного забезпечення.

Завдання курсу:

  • засвоєння студентами понятійного апарату сучасної методології виконання інноваційних проектних робіт;
  • опанування чинної системи стандартизації у галузі розробки, впровадження та експлуатації програмного забезпечення;
  • удосконалення знань та навичок складання специфікацій та документування вимог, постановки завдань програмних проектів;
  • вироблення у студентів навичок планування та практичного виконання стадій і етапів проектних робіт;
  • ознайомлення з методами управління якістю та ризиками програмних проектів;
  • ознайомлення з методами та засобами забезпечення умов для обміну науково-технічною інформацією у глобалізованому світі;
  • удосконалення навичок документування проектних робіт.

Проектування та розробка трансляторів

Проектування та розробка трансляторів – навчальна дисципліна, в розглядається класифікація мов за Хомським, а також граматики мов. Конкретна увага спрямована на регулярні та контекстно-вільні граматики, за допомогою яких описуються мови програмування та їх окремі конструкції.

Мета курсу – вивчення структури компіляторів та основних його фаз. Ознайомлення з методами синтаксичного аналізу та оптимізації програм. Вивчення форм внутрішнього подання програм.

Завдання курсу:

  • усвідомити задачі компіляції та її основні фази виконання;
  • використання регулярних граматик для опису констант, ідентифікаторів та ключових слів;
  • засвоєння висхідного методу аналізу;
  • засвоєння спадного методу аналізу;
  • засвоєння стекового алгоритму;
  • огляд та засвоєння методів внутрішнього подання програм;
  • машинно-незалежна оптимізація програм;
  • генерація машинного коду та машинно-залежна оптимізація програм;
  • структура транслятора з мови Асемблер.

Проектування і розробка крос-систем

Проектування і розробка крос-систем – мікропроцесорні комплекти (мікроконтролери та програмовані логічні інтегральні схеми – ПЛІС), які призначені для розробки спеціалізованих систем таких як локальні системи управління, мобільні телефони, системи наведення і т.д. не мають достатніх власних ресурсів для розробки для них програмного забезпечення. Тому для цієї мети створюються крос-системи, які являють собою програмне середовище для розробки програм в таких системах. Крос-системи дозволяють створювати та відлагоджувати програми для спеціалізованих мікроконтролерів на іншій інструментальній ЕОМ.

Мета курсу – навчити студентів користуватися основними компонентами крос-систем. Студенти мають навчитись створювати та відлагоджувати програми за допомогою крос-компіляторів та відлагоджувачів програм. Відлагоджену програму студент повинен навчитись розміщувати в пам’яті цільового мікроконтролера.

Завдання курсу:

  • навчитись користуватись крос-компіляторами і створювати оптимальні програми за їх допомогою;
  • навчитись встановлювати потрібні опції компіляції;
  • опанувати компоновку програм у крос-системах;
  • навчитись відлагоджувати програми у крос-системах;
  • набути навичок щодо розміщення програм у пам’яті мікроконтролерів, а також проводити комплексну перевірку в роботі мікроконтролерів та систем в цілому.

Професійна практика програмної інженерії

Професійна практика програмної інженерії – навчальна дисципліна, предметом вивчення якої є основні стандарти і технології, що пов’язані з розробкою та супроводженням програмного забезпечення.

Мета курсу – вивчення фундаментальних теоретичних основ професійної діяльності в галузі розробки програмного забезпечення; отримання практичних навичок ведення професійної діяльності в умовах наближених до реальних.

Завдання курсу:

  • надання студентам теоретичних знань з принципів, культури і етики професійної діяльності, а також стандартів, охорони навколишнього середовища і відповідного законодавства, що пов’язані з розробкою та супроводженням програмного забезпечення;
  • засвоєння студентами навичок, прийняття етичних рішень з розумінням ефекту, з яким рішення виливають на суспільство, економіку, соціальне середовище, замовників, керівництво, партнері;
  • дати студентам базові уявлення про професійне програмування, уявлення про розвиток інформаційних технологій на сучасному етапі, а також можливість координувати роботу декількох груп над єдиним проектом.

Розподілені системи

Мета курсу – вивчення студентами принципів побудови паралельних та розподілених програмних додатків для різноманітних комп’ютерних систем, а також придбання практичних навичок щодо створення, тестування та експлуатації паралельного програмного продукту з використанням сучасних пакетів та стандартів паралельного програмування.

Завдання курсу:

  • ознайомлення студентів з основними парадигмами паралельного програмування;
  • придбання практичних навичок використання пакетів паралельного програмування;
  • підготовка до виконання дипломних проектів та кваліфікаційних робіт, тематика яких пов’язана з дослідженням та проектуванням паралельних алгоритмів прикладних задач.
  • вивчення стандартів паралельного програмування (таких як MPI та OpenMP) та їх реалізацій;

Розробка мобільних додатків

Розробка мобільних додатків – розробка програм для роботи на мобільних пристроях.

Мета курсу – засвоєння необхідних знань щодо технологій створення додатків, які базуються на сучасних мобільних платформах.

Завдання:

  • засвоєння основних етапів і особливостей процесу проектування програмного забезпечення для мобільних пристроїв;
  • технологій та інструментів проектування мобільних додатків для сучасних мобільних платформ;
  • основних шляхів задоволення вимог, бажань, потреб організацій, бізнесу, суспільства та окремих осіб завдяки використанню мобільних бізнес-рішень.

Системи штучного інтелекту

Системи штучного інтелекту – навчальна дисципліна, предметом вивчення якої є методологія побудови інтелектуальних систем.

Мета курсу – розгляд методології побудови інтелектуальних систем, а також інтелектуальних методів обробки інформації.

Завдання курсу:

  • ознайомлення з основними етапами досліджень в галузі штучного інтелекту;
  • вивчення призначення, загальної структури та основних типів інтелектуальних систем;
  • вивчення базових підходів до розробки систем штучного інтелекту;
  • підвищення інформаційної культури студентів, шляхом ознайомлення їх з сучасними інформаційними технологіями для побудови інтелектуальних систем.

Теорія інформації і кодування

Теорія інформації – навчальна дисципліна, в якій за допомогою математичних методів вивчаються способи вимірювання кількості інформації, що міститься в будь-яких повідомленнях, способи кодування для економічного подання повідомлень і надійної передачі їх каналами зв`язку з завадами.

Мета курсу – надання студентам знань з основ теорії інформації та теорії кодування інформації, оволодіння методами програмної реалізації алгоритмів кодування з виявленням та виправленням помилок, стиснення даних та визначення кількісної міри інформації.

Завдання курсу:

  • забезпечення умов для освоєння студентами знань з основ теорії інформації та кодування як підґрунтя для розв’язання задач, що виникають при побудові математичних моделей каналів зв’язку;
  • створення умов для розвитку математичного мислення та навичок реалізації алгоритмів ефективного кодування в програмних кодах.

Теорія синтаксичного аналізу і компіляції

Теорія синтаксичного аналізу і компіляції – розглядає структурне представлення вводу, перевіряє правильність синтаксису в процесі. Для аналізу можуть передувати або слідувати інші кроки, або їх можна об’єднати в один крок. Аналізатору часто передує окремий лексичний аналізатор, який розпізнає токени з послідовності введених символів. Аналізатори можуть бути запрограмовані вручну або автоматично або напівавтоматично генератором парсерів. Розбір допомагає проаналізувати пари лексем – лексему даних та лексему дії викладання дисципліни є вивчення студентами принципів побудови паралельних та розподіденних програмних додатків для різноманітних комп’ютерних систем, а також придбання практичних навичок щодо створення, тестування та експлуатації паралельного програмного продукту з використанням сучасних пакетів та стандартів паралельного програмування., або як вхідний (аналіз вхідних даних) та вихідний етапи (створення кінцевого коду) компілятора, який виробляє відформатований вихід.

Мета курсу – вивчення та засвоєння методів синтаксичного аналізу та перетворення вхідного тексту у внутрішню форму, структури компіляторів та основних фаз його виконання. Ознайомлення з методами синтаксичного аналізу та оптимізації програм. Вивчення форм внутрішнього подання програм.

Завдання курсу:

  • засвоїти способи виділення та обробки лексем;
  • усвідомити та практично закріпити спадний аналіз;
  • усвідомити та практично закріпити висхідний аналіз;
  • опанувати аналіз згідно стекового алгоритму;
  • навчитись обробляти вирази;
  • навчитись створювати та обробляти внутрішнє подання програм.

Технологія MODEL CHECKING

Технологія MODEL CHECKINGнавчальна дисципліна, яка розглядає питання перевірки коректності програм при створенні різного роду систем: в авіації та космонавтиці, управлінні різними технологічними процесами, у військовій справі із використанням технології MODEL CHECKING, яка забезпечує формальну перевірку моделі системи на предмет її відповідності опису та обмеженням.

Мета курсу – навчити студентів формально визначати модель структури майбутньої системи. Студенти мають ознайомитись з методами логічного визначення поведінки системи на основі її опису в термінах темпоральної логіки. За допомогою опису системи створювати моделі систем у вигляді недетермінованих скінчених автоматів, на основі структури Крипке.

Завдання курсу:

  • вивчити та засвоїти оператори лінійної темпоральної логіки;
  • вивчити та засвоїти оператори темпоральної логіки, що розгалужується;
  • засвоїти та практично опанувати побудову автоматних моделей систем;
  • навчитись виконувати перевірку моделей;
  • опанувати перехід від моделі системи до її реалізації.

Технологія мікропрограмування

Технологія мікропрограмування – навчальна дисципліна, яка вивчає розвиток програмованих логічних інтегральних схем (ПЛІС) дав поштовх до розробки різного роду спеціалізованих приладів та систем на їх основі.

Мета курсу – Метою вивчення дисципліни “Мікропрограмування” є підготовка фахівців, що володіють засобів є на даний час одним із важливих показників рівня кваліфікації фахівця з комп’ютерної та програмної інженерії.

Завдання курсу:

  • можливості та сфери застосування мікропроцесорної техніки;
  • архітектурні, операційні та програмні особливості мікропроцесорів;
  • основи створення програмних продуктів для мікроконтролерів (на базі мікроконтролера серії РІС 16ХХХ, а також Orduino);
  • вміти аналізувати та обґрунтовувати функціональні та техніко-економічні характеристики мікроконтролерів;
  • навчитись описувати архітектуру майбутнього пристрою на мові VHDL як при проектуванні замовних НВІС (надвеликих інтегральних схем), так і при проектуванні цифрових систем на базі спеціальних пристроїв ПЛІС);
  • володіти основними операційними та програмними пакетами для створення програмного забезпечення мікроконтролерів;
  • аналізувати задачі професійної діяльності та вирішувати їх високопродуктивними засобами мікропроцесорної техніки.

Типові мікропроцесорні набори

Типові мікропроцесорні набори – навчальна дисципліна, предметом вивчення якої є архітектура мікропрограмування пристроїв з розрядною-модульної організацією на прикладі мікропроцесорного комплекту (МПК) К 1804 та сучасні методи проектування цифрових систем та засобів обчислювальної техніки на базі програмованих логічних інтегральних схем (ПЛІС).

Мета курсу – оволодіти та набути студентами знань по побудові архітектури мікропрограмування пристроїв з розрядною-модульної організацією на прикладі МПК К 1804 та проектуванню і розробки елементів і функціональних модулів цифрової техніки за допомогою ПЛІС.

Завдання курсу:

  • вивчення й дослідження основних питань системно-структурного та функціонального проектування процесора на базі МПК К 1804;
  • опанування знань про сучасні методи проектування цифрових систем та засобів обчислювальної техніки;
  • вироблення у студентів навиків розробки цифрової техніки на інтегральних схемах з програмованою структурою;
  • опанування знань студентами про сучасні методи проектування цифрових систем на ПЛІС з використання мови описання апаратури (VHDL).
  • проектування та розробка елементів і функціональних модулів цифрової техніки за допомогою ПЛІС FPGA Virtex.

Українознавство

Українозна́вство (україні́стика або україніка) – навчальна дисципліна, орієнтована на вивчення економічної, політичної, соціальної, культурної, історичної проблематики України, а також життя української діаспори за кордоном.

Мета курсу –  з’ясування теоретичних засад та вивчення історико-культурних особливостей українського народу, сучасних етнонаціональних процесів.

Завдання курсу:

  • засвоєння студентами предмету навчальної дисципліни як інтеграційної системи знань про Україну і українців;
  • з’ясування основних етапів формування соціальної структури українського етносу і нації;
  • вироблення у студентів навиків орієнтуватися в проблемах сучасної етнополітики;
  • опанування знань про етногенез українського народу, його етнічну територію;
  • обговорення проблем сучасних етнодержавотворчих процесів.

Формальні моделі подання знань

Формальні моделі подання знань – навчальна дисципліна, орієнтована на вивчення основних теоретичних положень подання знань в системах штучного інтелекту та на формування практичних умінь розв’язувати задачі, пов’язані з логічним виведенням та аналізом міркувань.

Мета курсу – з’ясування теоретичних засад з основних моделей подання знань в системах штучного інтелекту, формування практичних умінь формалізувати міркування та логічно їх аналізувати, сприяння розвитку у студентів абстрактно-логічного мислення.

Завдання курсу:

  • характеристика основних моделей подання знань;
  • набуття студентами умінь будувати формальні моделі міркувань та застосовувати логічне виведення при розв’язуванні практичних задач;
  • формування у студентів знань етапів побудови та розвитку формальної аксіоматичної теорії;
  • формування у студентів навичок знаходити наслідки із заданих гіпотез та визначати гіпотези для відомих наслідків;
  • набуття студентами умінь застосовувати метод резолюцій.

Функціональний аналіз

Функціональний аналіз – навчальна дисципліна, яка застосовує поняття функціонального аналізу в інших галузях науки. Фундаментальні поняття множини та функції.

Мета курсу – вивчення в систематизованій формі та активне засвоєння студентами основ теорії і методів розв’язування, аналізу та використання задач функціонального аналізу у широкому спектрі технічних, виробничих, економічних, соціальних та інших проблем, які виникають у процесі діяльності людини на всіх рівнях ієрархії управління виробничими, технічними та соціально-економічними процесами.

Завдання:

  • подання у систематизованій формі теоретичних відомостей про методи функціонального аналізу;
  • формування практичних навичок їх застосування до розв’язування реальних виробничих, економічних, технічних і управлінських задач;
  • підвищення рівня математичної і професійної підготовки майбутніх програмістів за рахунок сучасних досягнень у галузі функціонального аналізу.

Якість програмного забезпечення та тестування

Якість програмного забезпечення та тестування – це навчальна дисципліна, яка є основою для становлення студентів як тестувальників-професіоналів та спрямована на вивчення існуючих дефектів програмного забезпечення, в якому проводиться тестування, процесів розробки програмного забезпечення, методів та засобів тестування, технік проектування тестів та додатків на мобільних пристроях на основі спектру послуг по тестуванню програмного забезпечення провідної міжнародної компанії QATetLab.

Мета курсу полягає у формуванні у студентів створення підґрунтя для оволодіння усіма концепціями тестування програмного забезпечення: тестування WEB-проектів, функціонального тестування, тестування мобільних додатків, тестування ігор та ін., а також оволодіння навичками роботи у системі відслідковування помилок Mantis Bugtracker.

Завдання курсу:

  • ознайомлення студентів із вітчизняними та зарубіжними нормативними документами, які визначають вимоги до програмного забезпечення та заходів по забезпеченні їх якісних показників;
  • ознайомлення студентів із видами, методологіями тестування, програмними помилками, стійкістю програм;
  • формування у студентів вмінь проводити верифікацію та валідацію програмного забезпечення;
  • формувати вміння по створенню тестових завдань чи засобів тестування;
  • оволодіння навичками тестування WEB-проектів, функціонального тестування, тестування мобільних додатків, тестування ігор та ін.;
  • набуття навичок проведення тестування продуктів отриманих по технології об’єктно-орієнтованого програмування;
  • набуття навичок проведення тестування програм, робота яких пов’язана з управлінням баз даних та Web-орієнтованих додатків;
  • формування вмінь тестування складних та високо-ієрархічних комп’ютерних систем та комплексів;
  • набуття навичок документування робіт пов’язаних з тестуванням.
  • формулювати і вирішувати завдання проектування професійно-орієнтованих програмних систем з використанням різних методів і рішень;
  • проводити вибір засобів інтерфейсу при побудові складних професійно-орієнтованих інформаційних систем.

Освітній ступінь «магістр»

Грід-системи та технології хмарних обчислень

Грід-системи та технології хмарних обчислень – це навчальна дисципліна, яка полгає у вивченні принципів та стандартів функціонування рішень в галузі інформаційних систем на базі хмарних обчислень, розподілених систем, технології Грід-систем.

Метою кусу  є формування системи теоретичних знань і придбання практичних умінь і навичок з питань використання технологій розподілених обчислень, віртуалізації серверних систем, проектування корпоративних обчислювальних систем та застосування кластерних і гетерогенних розподілених обчислювальних систем для проведення наукових досліджень.

Завдання курсу:

  • ознайомлення студентів з сучасним станом розвитку технологій хмарних обчислень, засобами моніторингу та управління розподіленими гетерогенними комп’ютерними ресурсами рівня підприємства;
  • забезпечення студентів знаннями з архітектури хмарних технологій, способам і особливостям проектування хмарних сервісів, а також отримання навичок розробки додатків для основних платформ;
  • застосування на практиці технологій хмарних обчислень та принципів функціонування основних складових частин Грід-систем;
  • ознайомлення з особливостями роботи хмарних рішень та Грід-систем, принципами побудови кластерних рішень для виконання продуктивних обчислень, загальними принципи побудови та реалізації MPI, технологіями мереж гетерогенних комп’ютерних ресурсів;
  • ознайомлення з особливостями сучасних клієнтських апаратних платформ та засобів й сервісних функцій хмарних систем, що сприяють швидкому впровадженню додатків для мобільних застосувань та розробці сервісів та/або програмного забезпечення для обладнання різних вендорів.
  • ознайомлення з термінологію та класифікацію хмарних обчислень на рівні систем та технологій IaaS, PaaS та SaaS, особливостями та характерними ознаками звичайного хостингу веб-ресурсів, оренди віртуальних приватних машин та систем хмарних обчислень;
  • ознайомлення з принципами ціноутворення на ресурси, що надають провайдери сервісів та хмарних систем, основами вибору оптимальних техніко-економічних властивостей сервісу для хмарних обчислень, а також для рішень на базі систем приватних й гібридних хмар;
  • формування вмінь вибирати і використовувати проміжне програмне забезпечення для вирішення науково-практичних завдань, вміння адаптувати пакети прикладних програм до середовища Грід.

Проектування комп’ютерних систем з розподіленими базами даних

Проектування комп’ютерних систем з розподіленими базами даних – це навчальна дисципліна, яка розглядає теоретичні та практичні питання з розробки та підтримки розподілених комп’ютерних систем, особливості Grid-систем та хмарні обчислення, інтеграцію корпоративних додатків, системну архітектуру розподілених систем.

Мета курсу полягає у набутті студентами компетенцій в галузі проектування комп’ютерних систем на основі сучасних розподілених баз даних та інформаційних технологій.

Завдання курсу:

  • ознайомлення з основними класами розподілених обчислювальних систем та основними тенденціями сучасного стану інформаційних технологій та систем, проблеми та шляхи їх розв’язання;
  • розуміння концепцій транзакцій в базах даних і властивостей операцій;
  • закріплення знань з основ теорії розподілених баз даних та методологічні підходи й етапи побудови інформаційних систем;
  • формування вмінь розробляти системи запитів до реляційних баз даних за допомогою мов SQL, QBE та здійснювати горизонтальну, вертикальну чи змішану фрагментацію відношень розподіленої бази даних;
  • усвідомлення особливих відмінностей обробки розподіленого запиту від обробки запиту централізованих баз даних;
  • формування у студентів вмінь та навичок роботи з технологіями створення та підтримки розподілених баз даних;
  • формування вмінь роботи з грід-технологіями та хмарними обчисленнями.

Розробка корпоративних інформаційних систем

Розробка корпоративних інформаційних систем – це навчальна дисципліна, яка є теоретичною та практичною основою сукупності знань та вмінь, що формують профіль фахівця в галузі  інформаційних управляючих систем та технологій та полягає у методології проектування, розроблення та практичного застосування корпоративних інформаційних систем з використанням сучасних засобів інформаційно-комунікаційних технологій.

Мета курсу полягає у наданні студентам фундаментальних теоретичних знань і набуття практичних навичок з питань проектування, створення та функціонування корпоративних інформаційних систем на підприємствах, фірмах і корпораціях, а також ознайомлення їх з передовими методами комп`ютеризації управлінських процесів галузі управління інформаційними системами.

Завдання курсу:

  • вивчення основних технологій розробки корпоративних інформаційних систем, їх типів та особливостей використання;
  • ознайомлення з досвідом впровадження сучасних інтегрованих систем управління корпоративними бізнес-процесами;
  • ознайомлення з основами побудови сучасних корпоративних інформаційних систем для підтримки діяльності підприємств, організацій, державних установ;
  • набуття достатнього уявлення про становлення, функціонування та розвиток інформаційних систем для управління підприємством і корпорацією;
  • набуття необхідних знань і умінь в області побудови архітектури сучасних корпоративних інформаційних систем, технології створення складних систем за допомогою засобів реінжирингу, реалізації промислової логістики у корпоративних інформаційних системах;
  • оволодіння методами автоматизованих рішень економічних задач в умовах функціонування корпоративних інформаційних систем;
  • отримання практичних навичок використання та адапції сучасних корпоративних інформаційних систем у визначеній предметній області;
  • формування практичних навичок вибору й проектування корпоративної інформаційної системи стосовно до умов конкретного об’єкта.