Опис дисциплін вільного вибору
для студентів груп КС, М

Освітній ступень «бакалавр»

Етнологія

Етнологія – навчальна дисципліна, яка досліджує етнічні процеси, особливості культури і побуту етнічних смілостей.

Мета курсу – сформувати у студентів уявлення про особливості духовної і матеріальної культури українського народу та інших народів, що проживають в Україні.

Завдання курсу:

• засвоїти основні методи безпосереднього спостереження і польових досліджень;
• визначення актуальних проблем розвитку української етнології;
• знання про межі етнічної території та етнічні спільності в України;
• вивчення концепцій етногенезу українців, засновані на теорії автохтонності;
• опанування знаннями про господарсько-культурні типи, історико-етнографічне районування України.

Етнографія

Етнографія – навчальна дисципліна, предметом вивчення якої культура і побут, походження (етногенез), розселення українського народу, процеси культурно-побутові традиції на всіх етапах його історії.     

Мета курсу – сприяти відродженню національної свідомості, духовності підростаючого покоління, використанню кращих надбань української культури в житті і побуті населення України.

Завдання курсу:

• формування у студентів уявлень про етногенез українського народу;
• ознайомлення з особливостями народних звичаїв і обрядів4
• розкриття основних видів традиційної господарської діяльності українців;
• характеристика культурно-побутових традицій неукраїнського населення України

Українознавство

Українозна́вство (україні́стика або україніка) – навчальна дисципліна, орієнтована на вивчення економічної, політичної, соціальної, культурної, історичної проблематики України, а також життя української діаспори за кордоном.

Мета курсу –  з’ясування теоретичних засад та вивчення історико-культурних особливостей українського народу, сучасних етнонаціональних процесів.

Завдання курсу:

• засвоєння студентами предмету навчальної дисципліни як інтеграційної системи знань про Україну і українців;
• з’ясування основних етапів формування соціальної структури українського етносу і нації;
• вироблення у студентів навиків орієнтуватися в проблемах сучасної етнополітики;
• опанування знань про етногенез українського народу, його етнічну територію;
• обговорення проблем сучасних етнодержавотворчих процесів;
• ознайомлення з етапами формування української діаспори за кордоном.

Електротехніка та електроніка

Електротехніка та електроніка – навчальна дисципліна, предметом вивчення якої є основні поняття і закони теорії електричних і магнітних кіл, методи аналізу лінійних та нелінійних ланцюгів в перехідному і усталеному режимах, принцип дії і характеристики електротехнічних пристроїв, а також компонентів та вузлів електронної апаратури, методи їх розрахунку.

Мета курсу – оволодіти та набути студентами знань по побудові, розрахунку та застосуванню електричних кіл постійного, змінного та імпульсного струмів, по вибору та застосуванню трансформаторів і електричних машин, по параметрам, розрахунку та застосування дискретних активних та пасивних електронних приладів, по застосуванню інтегральних аналогових та цифрових пристроїв.

Завдання курсу:

• вивчення й дослідження основних питань побудови, аналізу та розробки електричних схем;
• засвоєння конструкцію сучасних електронних приладів їх структурну та схемотехнічна будова;
• вироблення у студентів навиків виконувати розрахунки складних електричних кіл;
• набуття навиків з використання електровимірювальної апаратури;
• засвоєння принципів дії напівпровідникових приладів і принципів дії перетворювальної техніки на їх базі;
• вивчення елементної бази аналогової і цифрової електроніки;
• проведення розрахунків найпростіших підсилювачів, генераторів, стабілізаторів і перетворювачів електричних сигналів.

Комп’ютерна електроніка

Комп’ютерна електроніка – навчальна дисципліна орієнтована на вивчення технологій і методів проектування та створення вузлів, блоків і компонентів робототехніки за допомогою вбудованих систем передачі, зберігання, обробки і видачі інформації;

 Мета курсу вивчення сучасних технологій проектування та створення вузлів, блоків і компонентів робототехніки за допомогою вбудованих систем.

Завдання курсу:

• опанування знань про сучасні вбудовані системи Arduino, Raspberry Pi, Orange Pi, STM32 і тд;
• проектування та розробка мобільних роботів за допомогою вбудованих систем;
• проектування та розробка електронних систем за допомогою вбудованих систем;
• проектування та розробка елементів і функціональних модулів автоматизації за допомогою вбудованих систем;
• розробка ПЗ для вбудованих систем.

Математичні основи лінгвістики

Математична лінгвістика – навчальна дисципліна, предметом вивчення якої є розв’язання теоретичних і прикладних завдань мовознавства за допомогою математичних методів і комп’ютера (морфологічний і синтаксичний аналіз текста, машинний переклад, класифікація і кластеризація текстів, автоматичне анотування і реферування тощо). Застосування математичних методів у лінгвістиці обумовлено також поширенням інтелектуальних інформаційних систем обробки інформації, зростає необхідність підготовки інженерних кадрів, які володіють точними методами у мовознавстві та можуть кваліфіковано використовувати весь спектр сучасного програмного забезпечення у цій галузі.

Мета курсу. Математична лінгвістика має на меті:

• підвищення рівня теоретичної і методологічної підготовки студентів як бази для здійснення сучасних прикладних і експериментальних розробок, що виконуються за допомогою математичних методів і методів комп’ютерного моделювання;
• формування системи знань в області математичних методів, вживаних в лінгвістичних дослідженнях, оволодіння уміннями і навичками застосування цих методів при роботі з лінгвістичними об’єктами;
• отримання базових знань в області прикладного мовознавства і ознайомлення студентів з основними напрямами прикладної лінгвістики і міждисциплінарним зв’язком лінгвістики з іншими науками (теорії імовірностей, математичної статистики, теорії інформації, математичної логіки, теорії алгоритмів тощо).

Завдання курсу:

• ознайомити студентів з сучасним понятійним апаратом, термінологією, сучасними підходами, методами і інструментарієм, технологіями в області прикладної лінгвістики в Україні і за кордоном;
• володіння основними математико-статистичними методами обробки лінгвістичної інформації з урахуванням елементів програмування і автоматичної обробки лінгвістичних корпусів;
• ознайомити студентів з варіантами штучних мов, методами їх моделювання і представлення, лінгвістичним забезпеченням різних комп’ютерних систем (автоматичної обробки мови і мови, інформаційно-пошукових, експертних систем, лексикографічних, систем машинного перекладу та ін.);
• використовувати математичні конструкції для опису властивостей природної мови, для чіткого та однозначного формулювання понять, які необхідні для аналізу мови і тексту.

Типові мікропроцесорні набори

Типові мікропроцесорні набори – навчальна дисципліна, предметом вивчення якої є архітектура мікропрограмування пристроїв з розрядною-модульної організацією на прикладі мікропроцесорного комплекту (МПК) К 1804 та сучасні методи проектування цифрових систем та засобів обчислювальної техніки на базі програмованих логічних інтегральних схем (ПЛІС).

Мета курсу – оволодіти та набути студентами знань по побудові архітектури мікропрограмування пристроїв з розрядною-модульної організацією на прикладі МПК К 1804 та проектуванню і розробки елементів і функціональних модулів цифрової техніки за допомогою ПЛІС.

Завдання курсу:

• вивчення й дослідження основних питань системно-структурного та функціонального проектування процесора на базі МПК К 1804;
• опанування знань про сучасні методи проектування цифрових систем та засобів обчислювальної техніки;
• вироблення у студентів навиків розробки цифрової техніки на інтегральних схемах з програмованою структурою;
• опанування знань студентами про сучасні методи проектування цифрових систем на ПЛІС з використання мови описання апаратури (VHDL).
• проектування та розробка елементів і функціональних модулів цифрової техніки за допомогою ПЛІС FPGA Virtex

Прикладна теорія цифрових автоматів

Прикладна теорія цифрових автоматів – це навчальна дисципліна, що охоплює логічні, математичні та технічні основи, базові принципи, поняття та моделі, методи аналізу та синтезу логічних комбінаційних схем, цифрових автоматів, що є базовими логічними моделями сучасних комп’ютерних систем та систем контролю й управління.

Мета курсу полягає у вивченні методів подання чисел в ЕОМ, алгоритмів виконання основних арифметичних та логічних операцій з числами в різних системах числення, основ математичної логіки, аналізу та синтезу цифрових операційних та керуючих автоматів для розвитку у студентів фахового стилю мислення та надання глибоких й міцних знань з комп’ютерної логіки, необхідних для подальшого вивчення спеціальних дисциплін та для практичної інженерної діяльності.

Завдання курсу:

• ознайомити студентів з комп’ютерною арифметикою (переведення чисел в різні системи числення та правила виконання арифметико-логічних операцій) необхідною для синтезу операційних автоматів;
• ознайомити з логічними основами цифрових автоматів;
• формувати вміння аналізувати та синтезувати цифрові автомати в різних базисах;
• застосовувати методи мінімізації булевих функцій та синтезу цифрових автоматів;
• розробляти алгоритми функціонування арифметичних пристроїв на підставі форми подання інформації, алгоритмів виконання арифметичних операцій в різних системах числення;
• розробляти комбінаційні схеми для реалізації системи перемикальних функцій у заданому елементному базисі;
• виконувати абстрактний синтез цифрових автоматів;
• виробити у студентів вміння використовувати набуті знання при розробці пристроїв, які містять комбінаційні схеми та цифрові автомати з пам’яттю.

Теорія інформації і кодування

Теорія інформації – навчальна дисципліна, в якій за допомогою математичних методів вивчаються способи вимірювання кількості інформації, що міститься в будь-яких повідомленнях, способи кодування для економічного подання повідомлень і надійної передачі їх каналами зв`язку з завадами.

Мета курсу – надання студентам знань з основ теорії інформації та теорії кодування інформації, оволодіння методами програмної реалізації алгоритмів кодування з виявленням та виправленням помилок, стиснення даних та визначення кількісної міри інформації.

Завдання курсу – забезпечення умов для освоєння студентами знань з основ теорії інформації та кодування  як підґрунтя для розв’язання задач, що виникають при побудові математичних моделей каналів зв’язку, створення умов для розвитку математичного мислення та навичок реалізації алгоритмів ефективного кодування в програмних кодах.

Комп’ютерна графіка

Комп’ютерна графіка – навчальна дисципліна, яка вивчає методи цифрового синтезу і обробки візуального контенту. Її основне призначення – візуальна побудова зображення графічного об’єкта по його опису і збереження зображень в інші формати.

Мета курсу – сформувати у студентів знання та вміння, необхідні для свідомого й компетентного застосування в програмуванні алгоритмів побудови та обробки комп’ютерних зображень.

Завдання курсу:

• освоєння студентами основних методів застосування складних структур, за допомогою яких подаються графічні об’єкти;
• освоєння студентами основних методів алгоритмізації подання зображень та їх перетворень;
• розгляд та вивчення основних існуючих алгоритмів роботи із графічними зображеннями.

Функціональний аналіз

Предмет: застосування понять функціонального аналізу в інших галузях науки. Фундаментальні поняття множини та функції.

Мета: вивчення в систематизованій формі та активне засвоєння студентами основ теорії і методів розв’язування, аналізу та використання задач функціонального аналізу у широкому спектрі технічних, виробничих, економічних, соціальних та інших проблем, які виникають у процесі діяльності людини на всіх рівнях ієрархії управління виробничими, технічними та соціально-економічними процесами.

Завдання:

• подання у систематизованій формі теоретичних відомостей про методи функціонального аналізу,
• сформування практичних навичок їх застосування до розв’язування реальних виробничих, економічних, технічних і управлінських задач,
• підвищення рівня математичної і професійної підготовки майбутніх програмістів за рахунок сучасних досягнень у галузі функціонального аналізу.

Опуклий аналіз

Предмет: застосування понять опуклого аналізу в інших галузях науки. Фундаментальні поняття опуклих множини та функції.

Мета: вивчення в систематизованій формі та активне засвоєння студентами основ теорії і методів розв’язування, аналізу та використання задач опуклого аналізу у широкому спектрі технічних, виробничих, економічних, соціальних та інших проблем, які виникають у процесі діяльності людини на всіх рівнях ієрархії управління виробничими, технічними та соціально-економічними процесами.

Завдання:

• подання у систематизованій формі теоретичних відомостей про методи опуклого аналізу,
• сформування практичних навичок їх застосування до розв’язування реальних виробничих, економічних, технічних і управлінських задач,
• підвищення рівня математичної і професійної підготовки майбутніх програмістів за рахунок сучасних досягнень у галузі функціонального аналізу.

Математичні методи оптимізації

Предмет: застосування понять теорії оптимізації для знаходження екстремумів функції.

Мета: вивчення в систематизованій формі та активне засвоєння студентами основ теорії і методів розв’язування, аналізу та використання задач на знаходження екстремуму цільової функції на множині допустимих варіантів у широкому спектрі технічних, виробничих, економічних, соціальних та інших проблем, які виникають у процесі діяльності людини на всіх рівнях ієрархії управління виробничими, технічними та соціально-економічними процесами.

Завдання:

• подати у систематизованій формі теоретичні відомості про методи дослідження операцій, сформувати практичні навички їх застосування до розв’язування реальних виробничих, економічних, технічних і управлінських задач;
• підвищити рівень математичної і професійної підготовки майбутніх програмістів за рахунок сучасних досягнень у галузі прикладної математики, зокрема математичного програмування;
• поглибити знання з питань, які стосуються коректності постановки задачі, математичного моделювання і обчислювального експерименту, дослідження ефективності чисельних методів розв’язування математичних задач за допомогою комп’ютерної техніки, аналізу та інтерпретації отриманих результатів.

Системний аналіз

Системний аналіз – це навчальна дисципліна, що вивчає принципи, методи та засоби дослідження складних об’єктів за допомогою представлення їх як систем та аналізу цих систем.

Мета курсу –  забезпечення базової профілюючої підготовки за фахом, формування теоретичних знань та практичних навичок, необхідних для використання системного підходу, його принципів та методів у дослідженні та проектуванні складних організаційно-технічних систем, формування навичок використання інструментарію підтримки прийняття рішень, обчислювальних засобів для вирішення практичних системних задач

Завдання курсу:

• оволодіння студентами теоретичними положеннями та практичними навичками з основ теорії систем та системного аналізу складних організаційно-технічних систем;
• знання теоретичних і практичних основ методології системного аналізу для дослідження складних міждисциплінарних проблем різної природи, методів формалізації системних завдань, що мають суперечливі цілі, невизначеності та ризики; здатність розв’язувати практичні науково-технічні та соціально-економічні завдання міждисциплінарного характеру;
• з’ясування методів вирішення соціальних, інструментальних, загальнонаукових і професійних завдань;
• засвоєння методів проведення аналізу і синтезу науково-технічної, природничо-наукової та загальнонаукової інформації;
• вироблення у студентів навиків аналізувати організаційне оточення, існуючі системи, синтезувати вимоги до системи;
• оволодіти вмінням аналізувати та вибирати обчислювальні методи розв’язування задач проектування ІС за критеріями мінімізації обчислювальних витрат, стійкості, складності, тощо;
• застосовувати методологію системного аналізу в процесі вирішення науково-технічних та соціально-економічних завдань і розроблення інформаційних систем та технологій;
• виробити здатність до генерації нових ідей і варіантів розв’язання задач, до комбінування та експериментування, до оригінальності, конструктивності, економічності та простих рішень;
• вміти обробляти отримані результати, аналізувати, осмислювати та подавати їх, обґрунтовувати запропоновані рішення на сучасному науково-технічному рівні.

Математичні методи дослідження операцій

Предмет: застосування понять теорії дослідження операцій та оптимізації для побудови моделей на знаходження екстремумів функції при наявності обмежень.

Мета: вивчення в систематизованій формі та активне засвоєння студентами основ теорії і методів розв’язування, аналізу та використання задач на знаходження екстремуму цільової функції на множині допустимих варіантів у широкому спектрі технічних, виробничих, економічних, соціальних та інших проблем, які виникають у процесі діяльності людини на всіх рівнях ієрархії управління виробничими, технічними та соціально-економічними процесами.

Завдання:

• подання у систематизованій формі теоретичні відомості про методи дослідження операцій, формування практичних навичок їх застосування до розв’язування реальних виробничих, економічних, технічних і управлінських задач;
• підвищення рівня математичної і професійної підготовки майбутніх програмістів за рахунок сучасних досягнень у галузі прикладної математики, зокрема математичного програмування;
• поглиблення знань з питань, які стосуються коректності постановки задач, математичного моделювання і обчислювального експерименту, дослідження ефективності чисельних методів розв’язування математичних задач за допомогою комп’ютерної техніки, аналізу та інтерпретації отриманих результатів.

Методи оптимізації та дослідження операцій

Предмет: застосування понять теорії оптимізації та дослідження операцій для побудови моделей на знаходження екстремумів функції при наявності обмежень.

Мета: вивчення в систематизованій формі та активне засвоєння студентами основ теорії і методів розв’язування, аналізу та використання задач на знаходження екстремуму цільової функції на множині допустимих варіантів у широкому спектрі технічних, виробничих, економічних, соціальних та інших проблем, які виникають у процесі діяльності людини на всіх рівнях ієрархії управління виробничими, технічними та соціально-економічними процесами.

Завдання:

• подання у систематизованій формі теоретичні відомості про методи дослідження операцій, формування практичних навичок їх застосування до розв’язування реальних виробничих, економічних, технічних і управлінських задач;
• підвищення рівня математичної і професійної підготовки майбутніх програмістів за рахунок сучасних досягнень у галузі прикладної математики, зокрема математичного програмування;
• поглиблення знань з питань, які стосуються коректності постановки задач, математичного моделювання і обчислювального експерименту, дослідження ефективності чисельних методів розв’язування математичних задач за допомогою комп’ютерної техніки, аналізу та інтерпретації отриманих результатів.

Проектування та розробка трансляторів

Дисципліна «Проектування та розробка трансляторів» викладається студентам напряму Програмна інженерія. Розглядається класифікація мов за Хомським, а також граматики мов. Конкретна увага спрямована на регулярні та контекстно-вільні граматики, за допомогою яких описуються мови програмування та їх окремі конструкції.

Мета курсу – вивчення структури компіляторів та основних його фаз. Ознайомлення з методами синтаксичного аналізу та оптимізації програм. Вивчення форм внутрішнього подання програм.

Завдання курсу:

• усвідомити задачі компіляції та її основні фази виконання;
• використання регулярних граматик для опису констант, ідентифікаторів та ключових слів;
• засвоєння висхідного методу аналізу;
• засвоєння спадного методу аналізу;
• засвоєння стекового алгоритму;
• огляд та засвоєння методів внутрішнього подання програм;
• машинно-незалежна оптимізація програм;
• генерація машинного коду та машинно-залежна оптимізація програм;
• структура транслятора з мови Асемблер.

Технологія model checking

Проблема перевірки коректності програм є актуальною і дуже важливою при створенні різного роду систем: в авіації та космонавтиці, управлінні різними технологічними процесами, у військовій справі. Тому технологія MODEL CHECKING, яка забезпечує формальну перевірку моделі системи на предмет її відповідності опису та обмеженням.

Мета курсу – навчити студентів формально визначати модель структури майбутньої системи. Студенти мають ознайомитись з методами логічного визначення поведінки системи на основі її опису в термінах темпоральної логіки. За допомогою опису системи створювати моделі систем у вигляді недетермінованих скінчених автоматів, на основі структури Крипке.

Завдання курсу:

• вивчити та засвоїти оператори лінійної темпоральної логіки;
• вивчити та засвоїти оператори темпоральної логіки, що розгалужується;
• засвоїти та практично опанувати побудову автоматних моделей систем;
• навчитись виконувати перевірку моделей;
• опанувати перехід від моделі системи до її реалізації.

Теорія синтаксичного аналізу і компіляції

Ця дисципліна розглядає структурне представлення вводу, перевіряє правильність синтаксису в процесі. Для аналізу можуть передувати або слідувати інші кроки, або їх можна об’єднати в один крок. Аналізатору часто передує окремий лексичний аналізатор, який розпізнає токени з послідовності введених символів. Аналізатори можуть бути запрограмовані вручну або автоматично або напівавтоматично генератором парсерів. Розбір допомагає проаналізувати пари лексем – лексему даних та лексему дії викладання дисципліни є вивчення студентами принципів побудови паралельних та розподіденних програмних додатків для різноманітних комп’ютерних систем, а також придбання практичних навичків щодо створення, тестування та експлуатації параллельного програмного продукту з використанням сучасних пакетів та стандартів паралельного програмування., або як вхідний (аналіз вхідних даних) та вихідний етапи (створення кінцевого коду) компілятора, який виробляє відформатований вихід.

Мета курсу – вивчення та засвоєння методів синтаксичного аналізу та перетворення вхідного тексту у внутрішню форму, структури компіляторів та основних фаз його виконання. Ознайомлення з методами синтаксичного аналізу та оптимізації програм. Вивчення форм внутрішнього подання програм.

Завдання курсу:

• засвоїти способи виділення та обробки лексем;
• усвідомити та практично закріпити спадний аналіз;
• усвідомити та практично закріпити висхідний аналіз;
• опанувати аналіз згідно стекового алгоритму;
• навчитись обробляти вирази;
• навчитись створювати та обробляти внутрішнє подання програм.

Паралельні обчислювальні процеси

Вся історія розвитку високопродуктивних обчислювальних систем – це історія реалізації ідей паралельної обробки на тому або іншому етапі розвитку комп’ютерних технологій, природно, у поєднанні зі збільшенням частоти роботи електронних схем.

Мета курсу – викладання дисципліни є вивчення принципів побудови паралельних та розподіденних програмних додатків для різних систем, а також придбання практичних навичків щодо створення, тестування та експлуатації параллельного програмного продукту з використанням сучасних пакетів та стандартів паралельного програмування.

Завдання курсу:

• засвоїти принципи паралельних обчислень;
• вивчити та практично закріпити застосування семафорів та семафорних примітивів;
• засвоїти та практично закріпити використання моніторів;
• опанувати використання операторів мови JAVA з вбудованими моніторними примітивами.

Основи паралельних обчислень

В обчислювальних системах з розподіленою пам’яттю процесори функціонують незалежно один від одного. Для організації паралельних обчислень в таких умовах необхідно мати можливість розподіляти обчислювальне навантаження та організувати інформаційну взаємодію (передачу даних) між процесорами.

Мета курсу –  опанувати стандарт МРІ, який забезпечує інтерфейс передачі даних. МРІ – це стандарт, якому повинні задовольняти засоби організації передачі повідомлень. Двлі, МРІ – це програмні засоби, які забезпечують можливості передачі повідомлень і при цьому відповідають всі вимогам стандарту МРІ. Так, за стандартом ці програмні засоби повинні бути організовані у вигляді бібліотек програмних функцій (бібліотека МРІ) і повинні бути доступними для найбільш використовуваних алгоритмічних мов С та Fortran. Подібну “двоїстість” МРІ слід враховувати при використанні термінології.

Завдання курсу:

• засвоїти основи передачі повідомлень;
• опанувати та засвоїти парні та колективні передачі повідомлень;
• засвоїти основний набір функцій МРІ;
• навчитись визначати кількість та ранг процесу.

Розподілені системи

Мета курсу – вивчення студентами принципів побудови паралельних та розподіденних програмних додатків для різноманітних комп’ютерних систем, а також придбання практичних навичків щодо створення, тестування та експлуатації параллельного програмного продукту з використанням сучасних пакетів та стандартів паралельного програмування.

Завдання курсу:

• ознайомлення студентів з основними парадигмами паралельного програмування;
• придбання практичних навичок використання пакетів паралельного програмування;
• підготовка до виконання дипломних проектів та кваліфікаційних робіт, тематика яки пов’язана з дослідженням та проектуванням паралельних алгоритмів прикладних задач.
• вивчення стандартів паралельного програмування (таких як MPI та OpenMP) та їх реалізацій;
• вивчення організації структур розподілених систем;
• вивчення та закріплення навичків використання хмарних технологій та грід-систем.

Мережеві технології

Мережеві технології – навчальна дисципліна, яка передбачає вивчення основних методів і засобів організації, проектування, створення та використання комп’ютерних мереж; базові моделі, що лежать у основі сучасних мереж; теоретичні основі та практика обробки інформації за допомогою сучасного програмного забезпечення в комп’ютерних мережах.

Мета курсу – ознайомлення з основними принципами, методами та можливостями технологій комп’ютерних мереж: архітектура комп’ютерної мережі, потоки в комп’ютерних мережах, багаторівнева система передачі даних, протоколи комп’ютерних мереж, інтерфейси обчислювальних мереж, програмні засоби управління, операційні системи комп’ютерної мережі, сервери та станції, системи зв’язку та передачі даних, інтелектуальні засоби з’єднання мереж, аналіз, синтез та оптимізація комп’ютерних мереж.

Завдання курсу:

• Подати в систематизованій формі теоретичні відомості по основним поняттям курсу «Мережеві технології», сформувати практичні навички їх застосування;
• Поглибити знання з питань, які стосуються методики застосування мережевих технологій;
• Підвищити інформаційну культуру студентів, шляхом ознайомлення їх з сучасними інформаційними технологіями та системами.

Моделювання систем

Моделювання систем – навчальна дисципліна, яка передбачає вивчення методів та засобів дослідження та проектування складних організаційно-технічних систем та формування практичних навичок використання інструментарію підтримки прийняття рішень, обчислювальних засобів для вирішення практичних системних задач.

Мета курсу – сформувати базові теоретичні знання та практичні уміння з розробки  імітаційних, імовірнісних та індуктивних моделей складних  організаційно-технічних систем, їх  реалізації в розроблених інформаційних та інтелектуальних системах.

Завдання курсу:

• формування у студентів знань про моделі систем масового обслуговування;
• опанування студентами знаннями з імовірнісного моделювання;
• опанування студентами знаннями з імітаційного моделювання;
• опанування студентами знаннями з індуктивного моделювання;
• набуття навичок розробки імітаційних, імовірнісних та індуктивних моделей виробничих та компютерних систем;
• набуття навичок застосування методів проектування програмного забезпечення процесів моделювання складних систем;
• набуття навичок планування та проведення експериментів з моделями;
• оволодіння методикою обробки, інтерпретації та використання результатів результатів моделювання в процесі професійної діяльності;
• набуття студентами умінь створювати та досліджувати математичні та програмні моделі обчислювальних та інформаційних процесів, пов’язаних з функціонуванням об’єктів професійної діяльності;
• вміння аналізувати та вибирати обчислювальні методи розвязання задач проектування ІС за критеріями стійкості, складності тощо

Групова динаміка і комунікації

Групова динаміка і комунікації – навчальна дисципліна, спрямована на вивчення процесів та явищ, що виникають у малих групах, широкого спектру зв’язків і взаємодій, пов’язаних з безпосередніми та опосередкованими контактами або іншими комунікативними проявами у груповій діяльності, а також методів дослідження та управління ними.

Мета курсу – формування у студентів теоретичних і практичних знань щодо сучасних принципів формування ефективних управлінських і виробничих структур та управління ефективністю їхнього функціонування.

Завдання курсу:

• ознайомлення з історією виникнення та завданнями групової динаміки і комунікації як наукових напрямів;
• засвоєння базових теоретичних понять групової динаміки;
• ознайомлення зі структурними та якісними параметрами груп;
• вивчення закономірностей функціонування малих груп, особливостей феноменів керівництва та лідерства;
• вивчення психологічної сутності соціальної організації, причин виникнення та об’єктивних законів взаємодії формальних і неформальних структур,
• засвоєння сучасних наукових поглядів та рекомендацій щодо структури організації та управління нею;
• ознайомлення зі стадіями розвитку колективу організації;
• засвоєння розподілу та особливостей ділових ролей в організації;
• вивчення основних функцій та структур комунікацій в організації;
• засвоєння причин поганої комунікації в організації та шляхів підвищення її ефективності;
• ознайомлення з причинами виникнення і поширення недостовірної інформації в організації та методами протидії таким явищам.

Аналіз вимог до програмного забезпечення

Аналіз вимог до програмного забезпечення – інженерна навчальна дисципліна, предметом вивчення якої є вимоги до програмного забезпечення (ПЗ), способи та методи виявлення, аналізу, специфікації, валідації та верифікації вимог до ПЗ; моделі вимог до ПЗ; процеси та методи управління вимогами у програмних проектах.

Мета курсу – підготовка студентів до професійної діяльності в у сферах виявлення, аналізу, специфікації, валідації та верифікації вимог до програмних систем; у сфері управління вимогами.

Завдання курсу:

• формування знань з класифікації вимог, властивостей вимог, шляхів виявлення вимог, з інженерії вимог до програмного забезпечення;
• формування вмінь з моделювання ключових аспектів розроблюваних програмних систем на початкових етапах проектування ПЗ, з використання прототипів при формуванні та аналізі вимог до ПЗ;
• формування вмінь із застосування діаграм уніфікованої мови моделювання UML 2.0 при опрацюванні вимог;
• формування вмінь з виявлення, аналізу, специфікації та документування вимог до ПЗ;
• формування вмінь з реалізації початкових етапів програмних проектів за гнучкою технологією Scrum на основі розробки мініпроекту програмного продукту у малих групах, формування вмінь з управління вимогами у програмному проекті;
• набуття навичок з аналізу та перевірки проектних рішень для виявлення явних та прихованих помилок під час виконання програмного проекту.

Проектний практикум

Проектний практикум – навчальна дисципліна, орієнтована на вивчення загальнометодичних, організаційних, нормативно-правових засад виконання проектних робіт у галузі програмної інженерії, а також формування практичних навичок їхнього застосування.

Мета курсу – сформувати у студентів уявлення щодо змісту, стадійності та нормативного регулювання проектних робіт у програмній інженерії, методів та засобів професійної комунікації. закріпити знання та виробити практичні навички із застосування системного підходу до проектування програмного забезпечення.

Завдання курсу:

• засвоєння студентами понятійного апарату сучасної методології виконання інноваційних проектних робіт;
• опанування чинної системи стандартизації у галузі розробки, впровадження та експлуатації програмного забезпечення;
• удосконалення знань та навичок складання специфікацій та документування вимог, постановки завдань програмних проектів;
• вироблення у студентів навичок планування та практичного виконання стадій і етапів проектних робіт;
• ознайомлення з методами управління якістю та ризиками програмних проектів;
• ознайомлення з методами та засобами забезпечення умов для обміну науково-технічною інформацією у глобалізованому світі;
• удосконалення навичок документування проектних робіт.

Розробка мобільних додатків

Предмет: розробка програм для роботи на мобільних пристроях.

Мета: засвоєння необхідних знань щодо технологій створення додатків, які базуються на сучасних мобільних платформах.

Завдання:

• засвоєння основних етапів і особливостей процесу проектування програмного забезпечення для мобільних пристроїв;
• технологій та інструментів проектування мобільних додатків для сучасних мобільних платформ;
• основних шляхів задоволення вимог, бажань, потреб організацій, бізнесу, суспільства та окремих осіб завдяки використанню мобільних бізнес-рішень

Програмування інтернет

Програмування інтернет – навчальна дисципліна, яка розглядає різноманітні підходи до побудови Інтернет-додатків різноманітного призначення.

Мета курсу – формування високого рівня володіння сучасними Web-технологіями, набуття практичних навичок роботи при створенні Інтернет-додатків.

Завданнями курсу:

• засвоєння необхідних знань з основ Web-програмування;
• формування практичних навичок щодо розробки якісних Інтернет-додатків.

Технології розробки комп’ютерних ігор

Технології розробки комп’ютерних ігор – навчальна дисципліна, яка передбачає ознайомлення студентів з основними концептуальними поняттями, що використовуються при реалізації підходів до проектування комп’ютерних ігор, знайомлення з технологією розробки комп’ютерних ігор, з програмним забезпеченням що застосовується для розробки окремих модулів комп’ютерних ігор, також досліджуються інфологічні, даталогічні та фізичні моделі, які використовуються в комп’ютерних іграх та інших технічних системах.

Мета курсу:

• освоїти майбутнім фахівцям в розробці комп’ютерних ігор теоретичні знання і сформувати у них практичні навички в застосуванні інформаційних систем для вирішення завдань розробки різноманітних типів ігор;
• створення у студентів впорядкованої системи знань про реальні можливості систем розробки ігор, їх типах, архітектурі, складові частини, методах і засобах проектування систем розробки ігор, основних технологічних підходах до проектування;
• формування бази для прийняття рішення про оцінку необхідності і доцільності впровадження тих чи інших систем розробки в практику;
• ознайомлення студентів з практикою застосування новітніх інформаційних технологій в області проектування сучасних комп’ютерних ігор, застосування сучасних методів і засобів проектування, заснованих на використанні CASE-технології, а також навичок самостійного практичного проектування ігор для різних предметних областей;
• підготовка висококваліфікованих програмістів, що спеціалізуються в розробці комп’ютерних ігор для різних платформ, включаючи мобільні пристрої і соціальні мережі.

Завдання курсу:

• вміння розробляти, втілювати та адаптувати прикладне програмне забезпечення;
• вміння проектувати ІС в відповідності із профілем підготовки по видах забезпечення;
• вміння програмувати додатки та створювати програмні прототипи рішення прикладних задач;
• оволодіти здатністю проводити тестування компонентів програмного забезпечення ІС;
• оволодіти здатністю виконувати тестування компонентів інформаційних систем за заданими сценаріями.

Основи патентознавства

Основи патентознавства – це навчальна дисципліна, яка є комплексом теоретичних і практичних питань щодо патентної інформації та документації; правової охорони та захисту винаходів (корисних моделей), промислових зразків, програмних продуктів; комерціалізації всіх вищевказаних об’єктів – результатів інтелектуальної творчої діяльності.

Мета курсу – формування у майбутніх працівників сфери ІТ системних знань та практичних навичок з використання нормативно-правових актів, що регулюють відносини в сфері промислової власності та авторського права; виконання патентно-інформаційних досліджень; оформлення документів для отримання патенту на об’єкти промислової власності та свідоцтва про державну реєстрацію прав на комп’ютерні програми; використання методів оцінки об’єктів права промислової власності власності та авторського права для подальшої їх комерціалізації.

Завдання курсу:

• засвоєння студентами знань системи інтелектуальної власності і, зокрема, промислової власності та авторського права в винахідницькій та патентно-ліцензійній діяльності;
• набуття уявлення про міжнародне співробітництво в галузі інтелектуальної власності, захисті патентних прав та авторського права;
• набуття знань про систему патентної інформації;
• набуття вмінь застосовувати на практиці нормативно-правові акти при забезпечені правової охорони та захисту творчої продукції;
• навички проведення патентних досліджень та оформлення заявки на отримання патенту на об’єкт промислової власності, заявки на державну реєстрацію авторського права на комп’ютерні програми і бази даних.

Інформаційні технології в сучасній економіці

Інформаційні технології в сучасній економіці – сукупність процесів збирання, передачі, обробки, використання і зберігання економічної інформації, розробка й ефективне застосування сучасних інформаційних систем і технологій для розв’язання різних класів економічних і управлінських завдань.

Мета курсу – формування у студентів системи теоретичних і практичних знань щодо використання інформаційних технологій в сучасних економічних системах.

Завдання курсу: 

• ознайомлення із сучасними підходами до впровадження інформаційних технологій на різних рівнях національної економіки;
• формування у студентів компетенцій з управління інформаційними ресурсами підприємств;
• набуття навичок організації інформаційних потоків з управління бізнес-діяльністю;
• оволодіння практичними навичками роботи в програмних середовищах, призначених для автоматизації економічних процесів.

Організація системного інтерфейсу

Організація системного інтерфейсу – це дисципліна, яка надає фундаментальні знання студентам щодо базових сервісів, в яких повинен досконально орієнтуватись розробник Windows-застосувань, максимально ефективно використовувати можливості операційної системи, для якої розробляється системне програмне забезпечення, а також сформувати вміння самостійно проектувати та розробляти системні додатки будь-якого рівня складності.

Основними завданнями вивчення дисципліни є:

• дати поняття про механізми керування об’єктами ядра операційної системи Windows, такими як процес, потік, м’ютекс, подія, семафор, тощо;
• максимально ефективно використовувати можливості операційної системи Windows, а також отримати знання принципів роботи нутрощів операційної системи Windows, схованих під поверхнею інтерфейсів прикладних програм.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

• механізми налагодження в середовищі Windows;
• принципи роботи з інтерфейсом Native API Windows 2000;
• як слідкувати за викликами функцій Native API;
• як керувати об’єктами ядра (процесами, потоками, подіями, м’ютексами, семафорами, тощо);
• механізми керування пам’яттю.

вміти:

• слідкувати за викликами функцій Native API;
• керувати об’єктами ядра (процесами, потоками, подіями, м’ютексами, семафорами, тощо);
• самостійно розробляти ефективні системні додатки під операційну систему Windows.

Проектування драйверів пристроїв

Проектування драйверів пристроїв – дисципліна, що передбачає знання щодо порядку встановлення драйверу з оптичного диска або виконуваного файлу та розширює знання щодо встановлення драйвера через диспетчер пристрою та автоматичний пошук і встановлення драйвера операційною системою Windows.

Метою дисципліни є вивчити засади дослідження та проектування драйверів операційних систем починаючи від архітектури ядра до застосування різновидів драйверів, їх особливостей та принципів застосування.

Завдання курсу:

Знати: 

• принципи організації та збереження інформації в сучасних файлових системах;
• принципи написання та модифікації драйверів пристроїв;
• принципи оптимізації роботи мережі у сучасних операційних системах;
• принципи протидії шкідливому програмному забезпеченню;
• методи контролю роботи технічного забезпечення обчислювальних систем.

Вміти:

• реалізовувати програми для роботи з різними файловими системами;
• проектувати та реалізовувати драйверні комплекси для підключення і модифікації роботи пристроїв;
• реалізовувати програми для керування мережевим трафіком на рівні процесів операційних систем;
• проектувати та реалізовувати програмні модулі протидії шкідливому програмному забезпеченню різних рівнів;
• проектувати та реалізовувати програмні комплекси для контролю за технічними та програмними засобами обчислювальних систем.

Проектування інформаційних систем

Проектування інформаційних систем – це навчальна дисципліна, що вивчає теоретичні та практичні основи сучасних технологій аналізу, проектування і розробки інформаційних систем (ІС), в яких поєднуються різні технології і інструментарій для здобуття практичних навиків їх реалізації.

Мета курсу –  забезпечення базової профілюючої підготовки за фахом, формування теоретичних знань та практичних навичок, необхідних для використання системного підходу, його принципів та методів у дослідженні та проектуванні інформаційних систем, формування навичок використання інструментарію для аналізу, проектування і розробки ІС.

Завдання курсу:

• ознайомити студентів з сучасними технологіями проектування: технологія RAD, уніфікований процес Rational, екстремальне програмування (ХР-процес), технологія SKRUM;
• оволодіння студентами базовими класифікаційними схемами технології проектування, основними методами і інструментами, що забезпечують високу якість процесу аналізу, проектування і розробки складних ІС;
• виробити у студентів вміння використовувати сучасні інструментальні засоби проектування ІС, прийоми реалізації всіх фаз життєвого циклу програмного продукту;
• проектувати та розробляти ІС на основі сучасних технологій проектування з використанням мови UML;
• якісно створювати ПП за рахунок засобів автоматичного контролю (насамперед, контролю проекту);
• вміти за короткий час створити прототип майбутньої системи, що дозволяє на ранніх етапах оцінити очікуваний проект.

Математичні основи подання знань

Математичні основи подання знань – навчальна дисципліна, яка передбачає вивчення основних математичних положень, що використовуються для подання знань в системах штучного інтелекту, та формування практичних умінь розв’язувати задачі, пов’язані з логічним виведенням та аналізом міркувань.

Мета курсу – сформувати базові теоретичні знання та практичні уміння з математичних основ подання знань в системах штучного інтелекту, моделей подання знань та методів роботи з ними, сприяти розвитку у студентів абстрактно-логічного мислення.

Завдання курсу:

• формування у студентів знань про основні поняття математичних основ подання знань та методів роботи з ними;
• опанування студентами знаннями з побудови та розвитку формальної аксіоматичної теорії;
• формування у студентів навичок формалізації міркувань та умінь здійснювати логічний аналіз міркувань, знаходити гіпотези та наслідки з них;
• вміння розв’язувати логічні задачі;
• набуття студентами умінь застосовувати метод резолюцій;
• характеристика основних моделей подання знань.

Формальні моделі подання знань

Формальні моделі подання знань – навчальна дисципліна, орієнтована на вивчення основних теоретичних положень подання знань в системах штучного інтелекту та на формування практичних умінь розв’язувати задачі, пов’язані з логічним виведенням та аналізом міркувань.

Мета курсу – з’ясування теоретичних засад з основних моделей подання знань в системах штучного інтелекту, формування практичних умінь формалізувати міркування та логічно їх аналізувати, сприяння розвитку у студентів абстрактно-логічного мислення.

Завдання курсу:

• характеристика основних моделей подання знань;
• набуття студентами умінь будувати формальні моделі міркувань та застосовувати логічне виведення при розв’язуванні практичних задач;
• формування у студентів знань етапів побудови та розвитку формальної аксіоматичної теорії;
• формування у студентів навичок знаходити наслідки із заданих гіпотез та визначати гіпотези для відомих наслідків;
• набуття студентами умінь застосовувати метод резолюцій.

Теорія подання знань і вивід в інтелектуальних системах

Теорія подання знань і вивід в інтелектуальних системах – навчальна дисципліна, яка передбачає вивчення основних математичних положень, що використовуються для подання знань в інтелектуальних системах, та формування практичних умінь застосовувати логічне програмування для створення простих інтелектуальних систем.

Мета курсу – сформувати знання основних положень подання знань в інтелектуальних системах, вміння будувати логічне виведення і створювати нескладні інтелектуальні системи засобами логічного програмування, сприяти розвитку у студентів абстрактно-логічного мислення.

Завдання курсу:

• формування у студентів навичок формалізації міркувань та умінь здійснювати логічний вивід;
• формування у студентів навичок знаходити наслідки із заданих гіпотез та визначати гіпотези для відомих наслідків;
• набуття студентами умінь застосовувати метод резолюцій для аналізу міркувань;
• засвоєння сутності логічного програмування;
• формування у студентів умінь створювати прості інтелектуальні системи засобами логічного програмування.

Системи штучного інтелекту

Системи штучного інтелекту – навчальна дисципліна, предметом вивчення якої є методологія побудови інтелектуальних систем.

Мета курсу – розгляд методології побудови інтелектуальних систем, а також інтелектуальних методів обробки інформації.

Завдання курсу:

• ознайомлення з основними етапами досліджень в галузі штучного інтелекту;
• вивчення призначення, загальної структури та основних типів інтелектуальних систем;
• вивчення базових підходів до розробки систем штучного інтелекту;
• підвищення інформаційної культури студентів, шляхом ознайомлення їх з сучасними інформаційними технологіями для побудови інтелектуальних систем.

Розробка інтелектуальних систем

Розробка інтелектуальних систем – навчальна дисципліна, предметом вивчення якої є ознайомлення з сучасним програмним забезпеченням та інструментальними засобами розробки інтелектуальних систем.

Мета курсу – розгляд засобів розробки інтелектуальних систем в сучасному інформаційному суспільстві.

Завдання курсу:

• вивчення базових підходів до розробки інтелектуальних систем;
• підвищення інформаційної культури студентів, шляхом ознайомлення їх з сучасним програмним забезпеченням та інструментальними засобами розробки інтелектуальних систем.

Мови та технології програмування штучного інтелекту

Мови та технології програмування штучного інтелекту – навчальна дисципліна, яка передбачає вивчення тем, пов’язаних з основними напрямками досліджень і застосувань штучного інтелекту, мовами створення та навчанням в інтелектуальних системах.

Мета курсу – формування у студентів знань основних положень у галузі штучного інтелекту, парадигм програмування та підходів до навчання в інтелектуальних системах, вмінь створювати програми засобами мови Python, сприяння розвитку абстрактно-логічного мислення.

Завдання курсу:

• формування у студентів базових теоретичних знань із засобів розробки та підходів до навчання в системах штучного інтелекту;
• опанування студентами вмінь розв’язувати основні класи інтелектуальних задач;
• формування у студентів базових умінь створювати програми засобами мови Python.

Технології розробки комп’ютерних ігор

Технології розробки комп’ютерних ігор – навчальна дисципліна, яка передбачає ознайомлення студентів з основними концептуальними поняттями, що використовуються при реалізації підходів до проектування комп’ютерних ігор, знайомлення з технологією розробки комп’ютерних ігор, з програмним забезпеченням що застосовується для розробки окремих модулів комп’ютерних ігор, також досліджуються інфологічні, даталогічні та фізичні моделі, які використовуються в комп’ютерних іграх та інших технічних системах.

Мета курсу:

• освоїти майбутнім фахівцям в розробці комп’ютерних ігор теоретичні знання і сформувати у них практичні навички в застосуванні інформаційних систем для вирішення завдань розробки різноманітних типів ігор;
• створення у студентів впорядкованої системи знань про реальні можливості систем розробки ігор, їх типах, архітектурі, складові частини, методах і засобах проектування систем розробки ігор, основних технологічних підходах до проектування;
• формування бази для прийняття рішення про оцінку необхідності і доцільності впровадження тих чи інших систем розробки в практику;
• ознайомлення студентів з практикою застосування новітніх інформаційних технологій в області проектування сучасних комп’ютерних ігор, застосування сучасних методів і засобів проектування, заснованих на використанні CASE-технології, а також навичок самостійного практичного проектування ігор для різних предметних областей;
• підготовка висококваліфікованих програмістів, що спеціалізуються в розробці комп’ютерних ігор для різних платформ, включаючи мобільні пристрої і соціальні мережі.

Завдання курсу:

• вміння розробляти, втілювати та адаптувати прикладне програмне забезпечення;
• вміння проектувати ІС в відповідності із профілем підготовки по видах забезпечення;
• вміння програмувати додатки та створювати програмні прототипи рішення прикладних задач;
• оволодіти здатністю проводити тестування компонентів програмного забезпечення ІС;
• оволодіти здатністю виконувати тестування компонентів інформаційних систем за заданими сценаріями.

Проектування комп’ютерних систем з розподіленими базами даних

Проектування комп’ютерних систем з розподіленими базами даних – це навчальна дисципліна, яка розглядає теоретичні та практичні питання з розробки та підтримки розподілених комп’ютерних систем, особливості Grid-систем та хмарні обчислення, інтеграцію корпоративних додатків, системну архітектуру розподілених систем.

Мета курсу полягає у набутті студентами компетенцій в галузі проектування комп’ютерних систем на основі сучасних розподілених баз даних та інформаційних технологій.

Завдання курсу:

• ознайомлення з основними класами розподілених обчислювальних систем та основними тенденціями сучасного стану інформаційних технологій та систем, проблеми та шляхи їх розв’язання;
• розуміння концепцій транзакцій в базах даних і властивостей операцій;
• закріплення знань з основ теорії розподілених баз даних та методологічні підходи й етапи побудови інформаційних систем;
• формування вмінь розробляти системи запитів до реляційних баз даних за допомогою мов SQL, QBE та здійснювати горизонтальну, вертикальну чи змішану фрагментацію відношень розподіленої бази даних;
• усвідомлення особливих відмінностей обробки розподіленого запиту від обробки запиту централізованих баз даних;
• формування у студентів вмінь та навичок роботи з технологіями створення та підтримки розподілених баз даних;
• формування вмінь роботи з грід-технологіями та хмарними обчисленнями.

Розробка корпоративних інформаційних систем

Розробка корпоративних інформаційних систем – це навчальна дисципліна, яка є теоретичною та практичною основою сукупності знань та вмінь, що формують профіль фахівця в галузі  інформаційних управляючих систем та технологій та полягає у методології проектування, розроблення та практичного застосування корпоративних інформаційних систем з використанням сучасних засобів інформаційно-комунікаційних технологій.

Мета курсу полягає у наданні студентам фундаментальних теоретичних знань і набуття практичних навичок з питань проектування, створення та функціонування корпоративних інформаційних систем на підприємствах, фірмах і корпораціях, а також ознайомлення їх з передовими методами комп`ютеризації управлінських процесів галузі управління інформаційними системами.

Завдання курсу:

• вивчення основних технологій розробки корпоративних інформаційних систем, їх типів та особливостей використання;
• ознайомлення з досвідом впровадження сучасних інтегрованих систем управління корпоративними бізнес-процесами;
• ознайомлення з основами побудови сучасних корпоративних інформаційних систем для підтримки діяльності підприємств, організацій, державних установ;
• набуття достатнього уявлення про становлення, функціонування та розвиток інформаційних систем для управління підприємством і корпорацією;
• набуття необхідних знань і умінь в області побудови архітектури сучасних корпоративних інформаційних систем, технології створення складних систем за допомогою засобів реінжирингу, реалізації промислової логістики у корпоративних інформаційних системах;
• оволодіння методами автоматизованих рішень економічних задач в умовах функціонування корпоративних інформаційних систем;
• отримання практичних навичок використання та адапції сучасних корпоративних інформаційних систем у визначеній предметній області;
• формування практичних навичок вибору й проектування корпоративної інформаційної системи стосовно до умов конкретного об’єкта.

Грід-системи та технології хмарних обчислень

Грід-системи та технології хмарних обчислень – це навчальна дисципліна, яка полгає у вивченні принципів та стандартів функціонування рішень в галузі інформаційних систем на базі хмарних обчислень, розподілених систем, технології Грід-систем.

Метою курсу  є формування системи теоретичних знань і придбання практичних умінь і навичок з питань використання технологій розподілених обчислень, віртуалізації серверних систем, проектування корпоративних обчислювальних систем та застосування кластерних і гетерогенних розподілених обчислювальних систем для проведення наукових досліджень.

Завдання курсу:

• ознайомлення студентів з сучасним станом розвитку технологій хмарних обчислень, засобами моніторингу та управління розподіленими гетерогенними комп’ютерними ресурсами рівня підприємства;
• забезпечення студентів знаннями з архітектури хмарних технологій, способам і особливостям проектування хмарних сервісів, а також отримання навичок розробки додатків для основних платформ;
• застосування на практиці технологій хмарних обчислень та принципів функціонування основних складових частин Грід-систем;
• ознайомлення з особливостями роботи хмарних рішень та Грід-систем, принципами побудови кластерних рішень для виконання продуктивних обчислень, загальними принципи побудови та реалізації MPI, технологіями мереж гетерогенних комп’ютерних ресурсів;
• ознайомлення з особливостями сучасних клієнтських апаратних платформ та засобів й сервісних функцій хмарних систем, що сприяють швидкому впровадженню додатків для мобільних застосувань та розробці сервісів та/або програмного забезпечення для обладнання різних вендорів.
• ознайомлення з термінологію та класифікацію хмарних обчислень на рівні систем та технологій IaaS, PaaS та SaaS, особливостями та характерними ознаками звичайного хостингу веб-ресурсів, оренди віртуальних приватних машин та систем хмарних обчислень;
• ознайомлення з принципами ціноутворення на ресурси, що надають провайдери сервісів та хмарних систем, основами вибору оптимальних техніко-економічних властивостей сервісу для хмарних обчислень, а також для рішень на базі систем приватних й гібридних хмар;
• формування вмінь вибирати і використовувати проміжне програмне забезпечення для вирішення науково-практичних завдань, вміння адаптувати пакети прикладних програм до середовища Грід.